Все частіше в сучасному світі стаються катастрофи. Такі події важко пережити, проте саме у такі моменти цінуєш життя. Залізничні катастрофи займають особливе місце в історії нашої країни. Вони залишили після себе страшні наслідки. Сьогодні ми поговоримо про масштабну залізничну катастрофу Selby rail crash, яка сталася в Північному Йоркширі 28 лютого 2001 року. Ці події відбулися поблизу міста Лідс. Докладніше про історію Selby rail crash читайте на сторінках сайту leeds-future.com
Найгірша залізнична катастрофа у Великій Британії
Selby rail crash вважається найстрашнішою залізничною катастрофою у Британії у XXI столітті. У цьому матеріалі спробуємо вияснити, як розвивалися події.
Отже, пасажирський поїзд InterCity 225 курсував 1F23 GNER із Ньюкасла до Лондона Кінгс-Крос. Загальна кількість пасажирів становила 99 осіб. Пасажирський поїзд складався з дев’яти туристичних вагонів Mark 4.
Наступний учасник катастрофи — вантажний поїзд, який курсував 6G34. Він складався з шістнадцяти повністю завантажених вугільних вагонів.
Автомобіль Land Rover Defender — ключовий учасник Selby rail crash. Автівка буксирувала Renault Savanna. За кермом був 36-річний Гері Харт.
28 лютого 2001 року, приблизно о 06:13, автомобіль з’їхав з західної дороги автомагістралі перед мостом через залізничну колію. Автомобіль з’їхав з насипу на південну залізничну колію. Водію не вдалося виїхати з колії й він почав телефонувати в екстрену службу. У цей момент у Land Rover врізався InterCity 225. У результаті зіткнення поїзд зійшов з рейок. Пасажирський потяг розвернувся на зустрічну залізничну колію. Далі вантажний потяг зіткнувся з InterCity 225.
У результаті зіткнення загинули обидва машиністи, дві додаткові бригади поїздів на борту InterCity 225 і шестеро пасажирів. Серед машиністів пощастило вижити Ендрю Хіллу, який їхав у кабіні вантажного поїзда. Він спостерігав за діями досвідченого машиніста, який вивчав новий маршрут. Крім того, 82 особи отримали травми різного ступеня тяжкості.
Подальший розвиток подій
Залізничну інспекцію Її Величності повідомили про катастрофу о 06:55. Вже за кілька годин на місце трагедії прибули чотири інспектори. У результаті розслідування вияснили, що не було виявлено жодних дефектів будь-якої залізничної інфраструктури, які могли б вплинути на результат аварії. Також всім нормам безпеки відповідала і автомагістраль. Розслідування виявило, що водій автівки просто заснув за кермом і тому транспортний засіб виїхав на залізничну колію.
Харта судили в Коронному суді Лідса. Водій був звинувачений за десятьма пунктами в заподіянні смерті через небезпечне водіння. Чоловік не визнав своєї провини, а ось прокуратура стверджувала, що він заснув під час водіння. Річ у тім, що в ніч перед поїздкою обвинувачений п’ять годин розмовляв телефоном. Він спілкувався з жінкою, з якою він познайомився в інтернеті. Відповідно Харт не спав цілу ніч і сів у автомобіль через 90 хвилин після закінчення телефонної розмови.
Розслідування показало, що водій не дотримувався належних заходів безпеки під час водіння, що призвело до катастрофічних наслідків. Також не виявили жодних дефектів у залізничній інфраструктурі, які могли б сприяти катастрофі. Це підкреслює, що основна відповідальність лежала на водії легкового автомобіля.
Водій заперечував всі обвинувачення та заявляв, що він не заснув та взагалі міг протриматися без сну 36 годин. 13 грудня 2001 року Гері Харт був засуджений до п’яти років ув’язнення і п’ятирічної заборони керувати автомобілем. У липні 2004 року його звільнили. Він пробув у в’язниці лише половину свого терміну.
Страховики виплатили 30 мільйонів фунтів стерлінгів у результаті аварії.
Страшні наслідки катастрофи
Ця трагедія забрала життя десяти осіб. Їх вже не повернути, проте на честь машиністів були названі локомотиви та відкриті меморіальні таблички. До прикладу, локомотив 66 класу 66526 Freightliner назвали на честь машиніста Стіва Данна (Джорджа). Варто відзначити, що його син, якому на момент аварії було дев’ять років, згодом став машиністом.
Баррі Нідхем також був вшанований тим, що локомотив 56115 був названий його іменем.
Машиніста пасажирського поїзда Джона Веддла також вшанували, назвавши на його честь нову школу водіїв у його рідному місті Ньюкасл. Також біля місця катастрофи був створений кам’яний меморіальний сад із меморіальною дошкою.
Варто відзначити, що після катастрофи були розроблені нові рекомендації щодо безпеки на залізничних переходах та перехрестях з автомобільними дорогами. Також водіїв почали перевіряти на предмет втоми та інших факторів, які можуть вплинути на безпеку дорожнього руху. Що стосується залізничної інфраструктури, то були проведені роботи з удосконалення систем сигналізації і управління рухом потягів.
Катастрофа Selby rail crash вважається найстрашнішою залізничною аварією у Великій Британії у XXI столітті. Сподіваємося, що подібна трагедія більше ніколи не повториться і всі причетні до неї зробили відповідні висновки.
