Місто Лідс у Західному Йоркширі є одним з найважливіших залізничних центрів Великої Британії. Залізнична станція Лідса входить до найзавантаженіших залізничних центрів за межами Лондона. Щороку станція обслуговує понад 30 мільйонів пасажирів на рік, а щодня – близько 100 тисяч. До того ж оперативно забезпечує сполучення з усіма великими містами материка зі своїх 17 платформ. Це одна з 20 станцій мережі Network Rail. Далі на leeds-future.
Network Rail – британська компанія, яка є власником та оператором залізничної інфраструктури Великобританії та здійснює управління станцією міста Лідс. Розглянемо детальніше історію залізничного вокзалу Лідса та визначимо як він став такою важливою частиною залізничної мережі Північної Англії.
Початок залізничної історії
Лідс є шостим за величиною містом в Англії та є найважливішим залізничним центром. Залізниці в Лідсі вперше були запроваджені в 1758 році, коли парламент схвалив використання дерев’яного вагона для перевезення вугілля з Middleton до Лідса.
Саме цією колією з 1812 року курсував двоциліндровий редукторний паровий локомотив з двигуном Blenkinsop, який став першим комерційно успішним двигуном у світі. Він тягнув потяг вагою понад 140 тонн, який складався з 38 вагонів на відстань у три з половиною милі за годину. Так, у той час це було неймовірним досягненням. Згодом у місті Лідс було побудовано ще три подібні локомотиви, які експлуатувалися до 1830 року. Чотири двигуни Blenkinsop транспортували вугілля чавунними рейками з Middleton до сусіднього Лідса.
У перші роки розвитку залізниці шість різних компаній створили конкурентні лінії та різні станції в Лідсі та навколо нього.
Такі важливі залізничні компанії як: Great Northern, Lancashire and Yorkshire, London and North Western, Midland and North Eastern Companies – активно обслуговували населення міста Лідс. Залізничні потяги курсували до трьох основних пасажирських вокзалів у місті.
До New station прибули потяги залізниць North Eastern, London and North Western Companies. До станції Wellington – потяги залізничної компанії Midland. До того ж Wellington station була дотичною до Central station та обслуговувала також Great Northern, Lancashire та Yorkshire Railways.
Leeds and Selby Railway
Leeds and Selby Railway відкрили в 1834 році. Це була одна з перших магістральних ліній Великобританії та стала першою магістраллю, яку побудували в Йоркширі. Залізнична лінія проходила від перспективного промислового міста Лідс до причалів ринкового містечка Selby.
Місто Лідс стало кінцевою станцією з його швейною та вугільною промисловістю. Протягом 1830-х років у Лідсі було сконцентровано більшість компаній, які займалися виробництвом залізничних локомотивів. Досить часто відкриття цієї магістралі ототожнювали з епохою переходу від водного до більш прогресивного залізничного транспорту.
Новоствореній залізниці вдалося революціонізувати подорожі між Лідсом і Selby. Раніше літні диліжанси перевозили близько 400 осіб на тиждень. Протягом літнього періоду 1835 року залізниця перевозила в середньому 3500 пасажирів на тиждень. Leeds and Selby Railway була однією з перших у світі залізниць, яка запропонувала екскурсійні потяги в 1838 році.
У 1840 році the North Midland Railway (одна з початкових складових Midland Railway) побудувала свою лінію від Derby через Rotherham до кінцевої зупинки на Hunslet Lane на півдні. У 1846 році це було розширено до центральної кінцевої зупинки на Wellington St, відомої як Wellington Station.
Історія залізничного вокзалу міста Лідса
У центрі міста Лідс було кілька залізничних станцій. Проте з часом місцева влада вирішила, що функціонування декількох станцій у межах невеликої території є досить нелогічним. У 1938 році відбулася реорганізація, щоб створити Leeds City Station, шляхом об’єднання двох станції: Wellington Station та New Station.
Ці дві станції були вдало спроєктовані. Вони були з’єднані просторим північним коридором, який був побудований з міцного залізобетону з високою стелею в стилі ар-деко, квадратними мансардними вікнами та стильними підвісними лампами. Він також з’єднував станцію з відреставрованим готелем Queens у стилі ар-деко. У рамках даного проєкту частина Wellington Station стала своєрідним депо для зберігання різноманітних посилок. До того ж був побудований North Concourse of Leeds station, який згодом був внесений до списку пам’яток. Railway Heritage Trust зазначає, що він є найважливішою частиною залізничної архітектури в стилі ар-деко в країні.
Під час Другої світової війни залізничний вокзал Лідса отримав кілька прямих ударів, зазнавши значних руйнувань. Після завершення воєнних дій, будівля вокзалу потребувала масштабного ремонту та реконструкції. Проте залізничний вокзал продовжував оперативно працювати. Разом з центральною станцією Лідса вони обслуговували жителів Півночі до кінця 1960-х років.
British Railways House
У 1962 році британський архітектор John Poulson спроєктував Будинок Британських залізниць, який був дотичним до станції Лідс. У результаті чого залізниці Великобританії отримали додаткові адміністративні будівлі. З часом ці приміщення стали непридатними, їх важко було здавати в оренду. Протягом довгого часу будівля пустувала та очікувала на реконструкцію. У жовтні 2015 року розпочали ремонтні роботи, а закінчили повну реконструкцію у 2017 році. У результаті споруду перейменували на Platform.
Легендарні експреси та потяги
Leeds Central був відомий своїми престижними експресами: «Yorkshire Pullman» і «Queen of Scots». Тим часом у 1930-х роках були представлені культові паротяги A4, такі як «Mallard». Станція знову стала законодавцем моди в 1954 році, коли перші дизельні потяги були використані як експериментальні на місцевому сполученні до Harrogate, Bradford and Castleford. Можна з упевненістю сказати, що Leeds Central був успішним центром для любителів поїздок потягами.
Грандіозна перебудова та реконструкція
У 1967 році відбулася подальша реконструкція ділянки, коли весь рух через центральну залізничну станцію було спрямовано на міську станцію. Відтоді вона стала єдиною головною залізничною станцією, що обслуговує містян Лідса. Натомість центральна залізнична станція була закрита та з часом знесена.
У період з 1999 року до 2002-го залізнична станція Leeds City зазнала грандіозної реконструкції у рамках програми під назвою Leeds First. Цей проєкт передбачав будівництво додаткових під’їзних колій на західному кінці станції, що підвищило ефективність шляхом розділення поїздів, що прямують до різних пунктів призначення. Завдяки цьому вдалося запобігти їх перетинанню маршрутів один одного. Крім того, було відновлено занедбану сторону Wellington Station, збільшивши кількість платформ з 12 до 17. Також було побудовано новий пішохідний міст з сучасними ескалаторами та ліфтами, який замінив попередній підземний перехід.
Найбільш помітною для пасажирів стала заміна металевого навісу 1967 року на новий скляний дах. Денного світла на платформах стало значно більше. Реконструкція Північного залу дозволила розмістили кілька десятків магазинів, кафе та квиткових кас. На момент реконструкції станцію обслуговували 500 потягів на день та було здійснено понад 2,75 мільйона пасажирських поїздок на рік.
Залізничний вокзал Лідса далі активно продовжує обслуговувати жителів та гостей міста, надаючи можливість комфортного пересування до затишних маленьких містечок та великих сучасних міст у Великобританії.
