Вівторок, 27 Лютого, 2024

Джозеф Прістлі – геній, який винайшов кисень, содову та канцелярську гумку

Найбільш видатним вченим Західного Йоркшира вважають Джозефа Прістлі. Англієць Джозеф Прістлі також був відомим інтелектуалом, експериментатором та активним дослідником у політиці, освіті та філософії. До того ж його визнають як одного з батьків-засновників хімії як науки. У своєму науковому доробку мав понад 150 наукових доробок з філософії, історії, освіти та теології. Активно цікавився різними методами наукових досліджень, наполегливо застосовував їх на практиці. Протягом довгого часу Прістлі знаходився в пошуках різноманітних теорій та наукових рішень, у тому числі цікавився проблемами людського здоров’я. Далі на leeds-future.

Проте англійський вчений та винахідник став відомим завдяки своїм науковим відкриттям. У 1774 році Джозеф Прістлі відкрив кисень, йому вдалося дати відповіді на актуальні питання того часу про те, чому і як горять речі. Так, саме Прістлі був першим хіміком, який довів, що кисень необхідний для горіння. До того ж він проводив експерименти з вуглекислим газом, що зрештою призвело до розробки газованих напоїв. Але насправді це лише кілька з багатьох його наукових досягнень та інновацій. Джозеф Прістлі також відкрив соляну кислоту, оксид вуглецю та діоксид сірки.

У своїх доробках Прістлі писав, що небагато концепцій «так міцно закріпилися в розумі, ніж те, що повітря є простою елементарною субстанцією, незнищенною і незмінною».

До всього Джозеф Прістлі багато часу також приділив теології. Був священнослужителем, а його переконання досить відрізнялися від релігійної більшості того часу. У результаті чого він і його родина піддавалися тогочасному булінгу – глузуванням і фізичному насильству. Свідома громадянська позиція Джозефа Прістлі та його активна підтримка Американської та Французької революцій тільки посилила тиск суспільства на родину Прістлі. Їх життя та перебування на батьківщині стало небезпечним, Прістлі залишив Англію в 1794 році, але продовжував свою діяльність в Америці, де і помер.

Родина, дитинство та навчання майбутнього генія

Джозеф Прістлі народився 13 березня 1733 року в маленькому затишному містечку Birstall, що поблизу Лідса. У родині ткача Джонаса та дочки фермера Мері народилося шість дітей, найстаршим з них був Джозеф. Через те, що діти були погодками, мама відправила свого старшого сина Джозефа жити до батьків. Додому він повернувся після смерті матері, але був усиновлений сестрою свого батька у віці дев’яти років.

Джозеф проживав з сім’єю тітки Сари до дев’ятнадцяти років. Саме у цій родині відбулося становлення Прістлі як особистості. У родині тітки Сари юний Джозеф познайомився з філософськими та релігійними дискусіями, а також з ліберальними політичними поглядами.

Юний Прістлі завзято навчався у місцевій школі, і навчання було йому в радість. Проте в підлітковому віці він захворів на туберкульоз та був змушений покинути школу. Однак хвороба не завадила йому вчитися. Джозеф з користю використав весь час, наполегливо навчаючись вдома. Здебільшого він навчався у приватних репетиторів, самотужки вивчив латину, грецьку, французьку, італійську, німецьку та деякі близькосхідні мови. Крім того, Прістлі також вивчив основи геометрії, математики та філософії.

Така ґрунтовна підготовка та відмінні знання були ідеальним підґрунтям, щоб вступити до найкращих університетів Оксфорду чи Кембриджу. Але оскільки Джозеф Прістлі був протестантом та не належав до англіканської церкви, йому був заборонений вступ до кращих освітніх закладів Англії. У 1752 році молодий чоловік пішов навчатися до Daventry Academy, яка була відомою школою для дисидентів. Завдяки його успіху та високим досягненням у навчанні, Прістлі був звільнений від одного року занять. Під час навчання молодий студент мав можливість вивчати не лише традиційні предмети, але й ті, що стосувалися природничої та експериментальної філософії. Саме тоді на заняттях в академії у Прістлі зародився інтерес до дослідження та проведення експериментів.

Успішно закінчив навчання в 1755 році.

Викладацька діяльність та проповідування

Після закінчення Daventry Academy Джозеф отримав посаду помічника священника в каплиці дисидентів у бідній громаді в Suffolk. У 1758 році він переїхав до міста Nantwich, що в графстві Cheshire, де відвідувачі церкви більш позитивно сприйняли теологію Джозефа Прістлі. Окрім проповідування, молодий священник був шкільним учителем і приватним репетитором. За свою працю Прістлі отримував гроші, а додаткові кошти за репетиторство він вкладав у фінансування своїх приватних досліджень.

У 1761 році Джозеф Прістлі написав книгу «Зачатки англійської граматики», яка отримала широке визнання серед вчених. Видатна академія інакодумців – Warrington Academy, що була створена групою людей, які мали інші релігійні погляди та переконання. Саме цей навчальний заклад запропонував Прістлі посаду викладача мов, історії, права та біології.

Під час праці в Warrington Academy, Джозеф Прістлі також почав читати лекції з історії та загальної політики, щоб донести ще більше цікавої та пізнавальної інформації для своїх студентів. Попри фізичні особливості: неприємний голос та заїкання, Прістлі був відмінним оратором. Йому вдалося не лише зацікавити публіку своїми виступами, але й оригінально подати важливу інформацію. До того ж своїми проповідями та лекціями він заробляв додаткові кошти на життя.

Особисте життя та наукові відкриття

Невдовзі Джозеф познайомився з Мері Вілкінсон, донькою англійського винахідника Джона Вілкінсона. Вони одружилися в 1762 році й залишилися разом до кінця життя Прістлі. У їх родині народилося четверо дітей – донька Сара і три сини: Джозеф, Вільям та Генрі. Прістлі часто описував свою дружину, характеризуючи її як ніжну особу, яка була занадто щедрою до інших, вона постійно покращувала своє розуміння світу, читаючи книги.

Періодичні поїздки Джозефа до Лондону посприяли цікавим знайомствам у колах діячів науки. Саме таким чином молодий геній познайомився з видатним американцем Бенджаміном Франкліном, який став його другом на все життя. Бенджамін Франклін миттєво долучав Прістлі до його досліджень. Завдяки його підтримці Джозеф написав та опублікував свою першу наукову роботу – «Історія та сучасний стан електрики». У 1766 році діяльність Прістлі помітили та відзначили, він став членом Королівського товариства. У досить молодому віці, тобто у 34 роки, Прістлі входив до кола кращих науковців та дослідників британської наукової спільноти.

Англійський першовідкривач та дослідник Джеймс Кук бажав долучити Прістлі до своєї другої подорожі, запропонувавши йому посаду наукового радника. Проте під тиском англіканської влади, пропозицію відхилили, адже релігійні погляди Джозефа суперечили їх доктринам.

Відкриття кисню, газованої води та канцелярської гумки

У 1767 році Прістлі повернувся в рідний Йоркшир. Він почав служити у каплиці Mill Hill Chapel у Лідсі. Крім того, Джозеф допоміг заснувати The Leeds Library на Commercial Street. До речі, на площі неподалік побудували статую Джозефа Прістлі.

Саме у Лідсі винахіднику вдалося здійснити свої перші серйозні дослідження з вивчення газів. Це був плідний період для йоркширського ерудита, коли він жив тут зі своєю сім’єю та дружиною Мері. Він почав працювати над газами. Одне з його найбільш значущих відкриттів було зроблено в старій пивоварні по сусідству з його будинком на Meadow Lane. Тут він виявив, що «фіксоване повітря» (вуглекислий газ) утворюється в процесі бродіння. Серед багатьох експериментів з газом, які він проводив, один стосувався розчинення газу у воді: таким чином він винайшов штучно газовану воду, яку можна було пити. У 1772 році Джозеф Прістлі опублікував статтю «Вказівки щодо просочування води фіксованим повітрям», де він пояснював, як зробити содову воду.

У квітні 1770 року Джозеф Прістлі зафіксував здатність індійської жуйки витирати сліди від чорного грифельного олівця. Це була перша канцелярська гумка, яку винайшов Прістлі.

Джозеф Прістлі був першим хіміком, який довів, що кисень необхідний для горіння. Він назвав газ «дефлогістиковане повітря» (dephlogisticated air), а через кілька років французький науковець Антуан Лавуазьє перейменував його в кисень.

Таким чином у Лідсі було зроблено кілька справді важливих відкриттів в історії науки.

У 1773 році Джозеф Прістлі отримав пропозицію від графа Шелберна, який запропонував науковцю та винахіднику бути бібліотекарем, інтелектуальним наставником і вихователем для його дітей. Завдяки цьому Прістлі отримав доступ до важливого оточення політичних лідерів того часу. При цьому у нього залишилось достатньо часу для досліджень та винаходів.

Пізніше він переїхав до Бірмінгема і продовжив своє служіння та хімічні експерименти з газами. Його шеститомна праця «Досліди та спостереження над різними типами повітря» допомогла заснувати нову науку хімію.

Джозеф Прістлі активно підтримував Американську та Французьку революції, а також долучився до кампанії за скасування рабства. Згодом почалися заворушення, були організовані масовані напади на прихильників революцій, родина Прістлі змушена була тікати спочатку до Лондону, а далі до Америки.

Вони оселилися в Пенсільванії, де Джозеф проповідував в унітарній церкві у Філадельфії. Він продовжив свої наукові дослідження за підтримки Американського філософського товариства, яке обрало його членом у 1785 році.

У лютому 1804 року Джозеф помер у віці 70 років і був похований у Пенсільванії. Проте Прістлі назавжди залишився геніальною особистістю, легендарним науковцем та винахідником, якому вдалося здійснити надважливі наукові відкриття.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.