Понеділок, 16 Вересня, 2024

Промисловий музей Лідса: історія становлення та розвитку

У кожному місті є музеї, які розповідають про історію регіону. Лідс – це туристичне місто і тут відповідно є багато таких локацій, які полюбляють відвідувати туристи. Сьогодні ми поговоримо про промисловий музей Лідса в Армлі Міллс. Музей розташований поблизу Лідса і тут можна побачити колекції текстильного, залізничного обладнання, важкого машинобудування тощо. Докладніше про історію створення та розвитку музею читайте на сторінках сайту leeds-future.com.

Музей був найбільшою вовняною фабрикою

Історія промислового музею є цікавою та бере свій початок ще з 1805 року. І цікавим є не лише експонати, а те, що музей функціонує у колишній найбільшій у світі вовняній фабриці. Це будівля II класу, яка була збудована Бенджаміном Готтом. 

Проте про Армлі Міллз є згадки ще у середині шістнадцятого століття. Документ 1707 року описує, що на цьому місці функціонували валяльні млини. Млини поступово розширювалися і вже до 1788 року були обладнані п’ятьма водяними колесами. У цей період млини продали, їх придбав Томас Ллойд, торговець тканинами з Лідса. Саме цей торговець масштабував млин до найбільшої вовняної фабрики у світі.

І ось у 1804-1805 роках млини, а точніше величезна вовняна фабрика, була придбана  Бенджаміном Готтом. Проте, на жаль, будівля згоріла, оскільки була пожежонебезпечною. Вже наступну будівлю новий власник побудував із застосуванням вогнетривких принципів. Бенджамін Готт помер у 1840 році, а його синам дістався перспективний бізнес. 

Подальша доля будівлі 

Сини Джон Готт і Вільям Готт поступово почали вникати у сімейний бізнес та намагалися його розвивати. У 1850 році, на додаток до водяних коліс, млин був обладнаний паровою машиною. У 1860-х роках водяні колеса були зняті з виробництва.

У 1907 році частину млина здали в оренду.  У 1969 році фабрика припинила роботу через економічну ситуацію в місті. Будівлю продали міській раді Лідса, яка відкрила музей промисловості у 1982 році.

Що можна побачити в музеї 

Сама споруда має L-подібну форму та розташована на похилій місцевості. Саме тому будівля має два та чотири поверхи відповідно до розташування. Вище було зазначено, що млин побудували за вогнетривким дизайном, аби пожежа не повторилася знову. Тут можна побачити чавунні колони круглої форми, які підтримують цегляні підлоги. Крім того, дерев’яні балки ізольовані листовим залізом, яке було прибито до них. А ось конструкція даху була замінена в 1929 році.

Відвідувачі мають можливість побачити старе дерев’яне колесо, яке відповідає за роботу кукурудзяного млина. Проте це колесо потребує ремонту.

Що стосується експонатів, то у промисловому музеї є на що подивитися. Адже у минулих століттях Лідс був промисловим центром. Саме тому колекції музею відображають історичну та сучасну промислову спадщину міста і регіону. У музеї можна побачити архіви та об’єкти, що належать Джону Смітону, Метью Мюррею, Systime Computers, Елізабет Бікрофт, повний процес виробництва вовни, ткацький верстат для ковдр, обрізну машину, машину для пресування, залізничну колекцію тощо.

Промисловий музей Лідса – це культурне надбання міста, адже місцеві жителі, туристи мають можливість більше дізнатися про промисловість Лідса. У минулих століттях наше місто активно розвивалося як промисловий центр і тому це буде пізнавальна та корисна екскурсія в минуле.

Сподіваємося, наш матеріал був для вас цікавим і ви отримали нову інформацію для себе. 

А ви відвідували промисловий музей Лідса? Чекаємо на ваші коментарі у соціальних мережах. Нам важлива ваша думка. 

Джерела:

    Latest Posts

    .,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.